top of page

Бакота - райський куточок Поділля.

  • Фото автора: Марта Рінг
    Марта Рінг
  • 4 дні тому
  • Читати 2 хв
ree

Бакота розташована на Поділлі, у Хмельницькій області, на території Національного природного парку “Подільські Товтри”. Це затока Дністровського  водосховища, площа, якої становить близько 1590 га. Колись тут було село, але після створення водосховища, його затопили - і тепер Бакота стала природною святинею із своєю особливою тишею та світлом.


Історія Бакоти сповнена суму і краси: раніше тут стояв давній монастир, були побудовані дерев'яні хати, у яких жили люди, чиї долі назавжди змінила велика вода. Сьогодні берегові скелі, печерні ніші та лагідні хвилі Дністра нагадують про те, що час невпинний і усе змінюється.


Краєвиди у Бакоті просто неймовірні: високі білясті скелі, низькі пагорби, широке водне плесо, і тиша, що обіймає з першої секунди. Особливо чарівною Бакота стає восени - коли листя дерев змінюють колір і теплі відтінки золота та рубіну відбиваються у водному плесі. Саме в цю пору місце виглядає ніби кадр з фільму про давні легенди. 


Обов'язково скуштуйте знамениті бакотські булочки, які продають місцеві бабусі  - вони свіженькі, мякенькі, з ароматом домашнього затишку і тепла. А якщо ви ще й замерзли, то можна швидко зігрітися горнятком гарячого глінтвейну. 


Після тривалої прогулянки та смачного перекусу хочеться просто сидіти на лавочці, дивитися на воду і слухати дзвін монастиря, який приносить подільський вітер. Бакота дарує те, чого так часто бракує у житті - глибокий спокій, щиру красу і відчуття, що природа здатна зцілювати. Це подорож у тишу, у себе, у світ, який зберігає свою первісність. 


Кожен, хто повертається з Бакоти, везе додому частинку цієї краси і звісно домашні бакотські булочки. Кажуть, що секрет цих булочок не в рецепті, а у серцях і руках тих, хто їх пече. Місцеві бабусі вкладають у них усю свою ніжність, турботу та безмежну любов. Коли куштуєш їх на березі Бакотської затоки, здається, що відчуваєш, як пульсує гостинне і тепле серце подільського краю.



Коментарі


Коментування цього посту більше не доступне. Зверніться до власника сайту, щоб дізнатися більше.

© 2025 Марта Рінг. Powered by Wix

bottom of page