Лора Дейв. Останнє, що він мені сказав.

Назва книги відразу інтригує обіцяючи цікаві пригоди та приголомшливі повороти сюжету. Проте доведеться розчаруватися, так як назва та красиве оформлення це чи не єдині переваги даного видання.

Сюжетна лінія достатньо нестандартна, проте її розвиток цілком передбачуваний. Коханий чоловік і турботливий батько раптово зникає, залишаючи дружині загадкову записку із двох слів - "захисти її", а рідній дочці - сумку повну грошей. Подальші події розгортаються навколо того, що головна героїня із своєю пасербицею вирушає у мандрівку. Під час поїздки вона намагається знайти у минулому відповіді на питання, ким ж насправді був її чоловік та у чому причина його зникнення. Усе б нічого, проте наша героїня протягом усієї історії надмірно переймається почуттями своєї пасербиці та намаганнями всіляко їй догодити.

Значні зусилля, які вона докладає, для того, щоб дівчинка полюбила та прийняла її, роблять книгу цілком неправдоподібною. Апогеєм цієї гіперопіки стає фінал історії. Розпутавши клубок перепетій у біографії свого чоловіка, яка була пов'язана із втечею з кримінального світу свого тестя, героїня робить напрочуд дивний вибір. Вона обирає життя у розлуці з коханим чоловіком, але з улюбленою пасербицею у безпеці та взаємній гармонії.

Історія доволі нудна, неправдоподібна, особистості персонажів погано розкриті. Книга не має належного драйву, її легко відкласти і на тривалий час забути.

Все, що мені особисто у ній сподобалося - це красиве оформлення, зрозумілий сюжет, не обтяжений багатьма лініями і персонажами та легко написаний текст. Але Ви також спробуйте прочитати дану історію і зробіть свої висновки. Можливо вони будуть інші...

Приємного читання!